Винаходи китайців.

Світ стародавні китайські астрономи уявляли у вигляді величезного яйця. Земля була подібною до жовтка, а небо — до шкаралупи.

До неба були прикріплені світила, які разом із небом оберталися навколо Землі.

Придворні астрологи складали гороскопи та інші астрологічні прогнози.

Китайські математики знали десяткові дроби, уперше в історії винайшли від’ємні числа.

У Стародавньому Китаї був винайдений компас. Пристрій мав вигляд квадратної пластини з магнітною ложкою, яка вільно оберталася на її поверхні. Ручка ложки завжди вказувала на південь.

У II ст. н. е. в Китаї винайшли глобус.

Найважливішим винаходом китайців був папір. Його виготовляли з ганчірок, кори дерев і бамбука.

У Стародавньому Китаї вперше почали виробляти тонкі шовкові тканини.

Виготовлення паперу в Китаї

Спочатку бамбук (ганчірку чи кору дерева) розм’якшували, вимочуючи у воді. Потім його подрібнювали та варили в казані, отримуючи в такий спосіб волокнисту масу. Туди занурювали тонку сітку, на якій збиралися в плівку волокна паперової маси. Потім сітку віджимали під пресом і висушували, а готовий аркуш паперу відокремлювали від сітки.

Китайці винайшли порох. Спочатку його використовували для влаштування феєрверків на святах. Згодом він став у пригоді й у воєнній справі.

У 134 р. н. е. вчений Чжан Хен винайшов перший у світі сейсмограф — прилад для визначення коливань ґрунту (землетрусів). Він був зроблений із латуні та мав вигляд бочонка з вісьмома драконами на поверхні, які показували на сторони світу, а навкруги перебували жаби з розкритими ротами. У пащі кожного дракона розміщувалося по одній кульці. Під час поштовхів із пащі одного з драконів випадала кулька в рот жабі. У такий спосіб визначали напрямок центру землетрусу. Китайці були майстерними лікарями. Вони знали таємниці рослин і мінералів і робили з них ліки від багатьох хвороб. Китайські лікарі дуже добре вивчили людське тіло, відкрили в ньому точки, вплив на які покращує здоров’я людини. За допомогою золотих голок, які встромляли в такі точки, лікарі успішно лікували багато серйозних захворювань.

Також лікарі покращували стан хворих за допомогою цілющого підбадьорюючого засобу — чаю, який пізніше стали вживати як звичайний напій.

Найвидатнішим китайським істориком вважається Сима Цянь, який жив наприкінці II — на початку І ст. до н. е. Його праця називається «Ші Цзі» («Історичні записки»). Працюючи державним чиновником, Сима Цянь побував майже в усіх куточках країни, зібравши багатий матеріал. Він записував розповіді учасників і свідків нещодавніх історичних подій, а також оповіді людей про далеке минуле. «Історичні записки» містять історію Китаю від найдавніших часів до кінця II ст. до н. е.