Фінікійськийй алфавіт

Фінікійські купці в давнину зажили поганої слави людоловів. Коли їхній корабель стояв у гавані, вони хитрощами заманювали до себе людей, а потім продавали їх у рабство в інші країни. Якщо траплявся зручний момент, не гребували займатися й розбоєм. Іноді вони висаджувалися на берег і грабували беззахисні поселення, людей, захоплених зненацька.

Для налагодження постійних торговельних зв’язків із віддаленими землями фінікійські мореплавці стали засновувати свої поселення — колонії.

Так у XII—VI ст. до н. е. на узбережжі й островах Середземного моря поступово з’являються фінікійські колонії. Спочатку вони були на Кіпрі, у Північній Африці та на Піренейському півострові, а трохи згодом — у далекій Англії (Британії) та на західноафриканському узбережжі.

Однак освоєння далеких заморських територій рідко коли спричиняло встановлення над ними фінікійського панування. Колонії фінікійських міст переважно зберігали незалежність від Фінікії та лише підтримували з нею дружні зв’язки.

Найбільшою колонією міста Тір у Північній Африці стає Карфаген.

Із часом він перетвориться на головне місто могутньої держави, яка встановить своє панування в Західному Середземномор’ї.

Збереглися відомості, що фінікійські купці-мореплавці в пошуках товарів і ринку збуту навіть здійснили подорож навколо Африки.

Фінікійські купці вели жваву торгівлю, тому для зручності вони використовували торгові записи. Їх слід було робити швидко, а ієрогліфи та клинопис виявилися для цього надто складними. Фінікійці наслідували досвід єгиптян та вавилонян, у яких були знаки не тільки для слів, але й для окремих приголосних звуків. Наприкінці II тис. до н. е. у Фінікії винайшли алфавіт. Він мав 22 знаки, кожний із яких відповідав окремому приголосному звуку та був літерою. Голосні звуки на письмі пропускалися. Наприклад, слово «цар» записувалося літерами ШР. Той, хто це читав, мусив сам здогадатися за змістом, що треба читати «шарру» («цар»). Писали фінікійці справа наліво (у нас — зліва направо). Літери нагадували зображення предметів, назви яких починалися із цих літер. Такий алфавіт був простішим і зручнішим за клинопис, тому він швидко поширився серед народів Близького Сходу, а згодом й інших країн.

Фінікійський алфавіт запозичили греки. Деяким знакам вони надали значення голосних і з часом змінили напрям письма (стали писати зліва направо). Багато грецьких літер зберегли фінікійські назви. Наприклад, «альфа» походить від фінікійського «алеф» — бик, «бета» — від фінікійського слова «бет» — дім. Від фінікійського та грецького алфавітів походять майже всі алфавіти світу, у тому числі й українська абетка.

Меню сайта
На сайте
Субота, 04.02.2023, 08:04
Приветствую Вас Гість | RSS
Главная | Регистрация | Вход
Вход на сайт
Поиск
Календарь
«  Лютий 2023  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
2728
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0