Винахід колеса трипільцями

Достеменно невідомо, де й коли було винайдено колесо. Можливо, до цього людину наштовхнули гончарний круг або прясло — перше маленьке колесо, що служило за маховичок і важок для веретена при прядінні. Глиняні модельки коліс та зображення пар волів в упряжках знайдені серед трипільських старожитностей.

Перші вози — гарби — з’явилися наприкінці енеоліту в скотарів ямної культури, що поширювалася в степовій частині України. Вони мали суцільні (без спиць) колеса, зроблені з товстих дубових дощок, скріплених скобами. На цих наметових гарбах, запряжених биками, вони перевозили хатнє начиння, кочуючи за своїми стадами. На них рушили до нових земель скотарі-індоєвропейці під час першого Великого переселення народів. Такі вози служили індоєвропейцям за зразок для створення бойових колісниць, які зробили їх на той час непереможними.

Залишки найдавнішої у стародавньому світі бойової колісниці, збудованої індоєвропейцями в XVII—XVI ст. до н. е., знайдено в могилі Синташта на південному Уралі. Поширення бойових колісниць у Передній Азії в середині II тис. до н. е. пов’язують із приходом туди індоєвропейців.